Уперше про наміри створити завод для власного виробництва чіпів було оголошено Міністерством цифрової трансформації наприкінці 2023 року, проте лише на початку 2025-го проект отримав офіційне схвалення Кабінету Міністрів.

На панельній дискусії DOU Day 2025, присвяченій проблемам виробництва чіпів, учасники розглянули питання причин, чому Україні слід звернути увагу на «зрілі» технології в межах 5-нанометрової продукції, а також обговорили можливості налагодження чіпової промисловості в умовах війни та шанси на реалізацію цих планів. Серед інших тем піднімали питання доцільності будівництва великого заводу, можливих альтернатив, витрат на реалізацію проекту та термінів запуску виробництва.

У дискусії взяли участь:

• Володимир Рощук, Silicon Lead/Analog Design Engineer у BOSCH, викладач курсу «Аналогова мікросхемотехніка» в KSE;
• Олександр Груданов, Senior Director of Advanced R&D у SILVACO Group Inc., член експертної групи при Мінцифрі;
• Євгеній Астахов, голова правління Національної асоціації напівпровідників України, член експертної групи при Мінцифрі.

Необхідність власного виробництва чіпів для України

Експерти підкреслили, що створення власного виробництва чіпів відкриває для України нові можливості, хоча не призведе до зниження цін на такі товари, як смартфони. Основні цілі реалізації проекту включають:

• Оборона та ВПК. Забезпечення потреб військово-промислового комплексу та нещодавно оголошеної «армії дронів» є критично важливим. Виробництво чіпів усуває залежність від імпорту та обмежень, що можуть тривати роками.
• Економічний розвиток. За словами Євгенія Астахова, напівпровідники є складною технологією з великим економічним потенціалом. Вони можуть стати основою нових економічних кластерів та галузей, зокрема автомобільної. Також він зазначив, що існує тісний зв’язок між виробництвом чіпів в Україні та розвитком інших секторів.
• Цифрова трансформація. Чіпи необхідні для реалізації цифрових послуг, таких як digital ID, біометрія, захищені SIM-карти та інші елементи електронних послуг від держави.
• Геополітичне значення та безпека. Наявність власного виробництва допоможе інтегрувати Україну в глобальні ланцюги постачання, підвищуючи її позиції на світовій арені та створюючи окремі технологічні та економічні пріоритети для світової підтримки України.

Хоча радянське виробництво чіпів, зосереджене на оборонній та космічній галузях, вважається застарілим, експерти зазначають, що в Україні все ще існує деяка спадщина технологій.

«Ми маємо значний досвід у цій сфері. Наша країна колись входила до складу провідних націй у сфері космічних технологій. Тепер у нас є шанс відновити цю галузь з допомогою європейських та, можливо, американських партнерів, створивши власні фабрики чіпів», — зазначив експерт.

Переваги виробництва чіпів з технологією 130-180 нм

За стратегією WINWIN, опублікованою Міністерством цифрової трансформації, Україна планує виробляти чіпи з технологією 110-180 нм. Водночас передові технологічні компанії, такі як Samsung і TSMC, спеціалізуються на виробництві чіпів зі значеннями від 3 до 7 нм. Експерти говорять про переваги «зрілих» технологій, які не є застарілими.

«Розмір чіпа — це лише частина рівняння. Головне — які функції він виконує. У всьому світі існує безліч технологічних платформ, і важливо розуміти, що саме робитиме чіп», — зазначив Груданов.

Він також підкреслив, що 5 або 7 нм є вузькою спеціалізацією, що зазвичай використовується для високопродуктивних обчислень, які не є пріоритетом для України. Багато сучасних чіпів виготовляються на «більших» технологічних процесах.

Володимир Рощук зазначив, що технології 130-180 нм, які вважаються «зрілими», мають великі переваги для ряду критично важливих застосувань. Особливо вони підходять для:

• Mixed-signal (комбінованих сигналів) мікросхем;
• Мікромеханічних систем;
• Автомобільної індустрії;
• Чіпів для дронів, digital ID та біометричних систем;
• Чіпів, які здатні витримувати радіацію і електромагнітні імпульси.

Експерти зауважують, що, хоча технології 130-180 нм здаються «старими», вони не є такими, адже поєднують аналоговий світ і високі вимоги до структур.

Виробничі процеси та виклики безпеки

Євгеній Астахов пояснив, що мова йде про створення так званого Pureplay Foundry — ливарного виробництва, яке охоплює увесь технологічний цикл. Процес включає фотолітографію, травлення та упаковку, що є складним завданням навіть для «зрілих» нод.

Оцінюючи ризики, експерт підкреслює, що безпека є важливою проблемою, особливо в умовах війни. Великі фабрики потребують значних ресурсів і чутливі до вібрацій, тому навіть незначні пошкодження можуть призвести до тривалих збоїв у їхній роботі.

Як альтернативу великим заводам пропонується концепція малих чистих кімнат, які можуть бути використані для прототипування та виробництва невеликих партій чіпів. Вони можуть бути легшими у захисті, адже їх можна розміщувати у підземних умовах.

Стратегія розвитку, фінансові витрати та терміни

В даний час експертна група працює над стратегією розвитку напівпровідникової індустрії під егідою Мінцифри, яка незабаром буде представлена суспільству. Стратегія має на меті досягти прогресу в галузі до 2035 року.

Терміни реалізації:

• Створення чистих кімнат може зайняти до двох років;
• Будівництво великої фабрики — приблизно 3-5 років (з них 2-3 роки на будівництво, 1-2 роки на пілотну експлуатацію).

Витрати на будівництво фабрики на передових технологіях можуть складати десятки мільярдів доларів, що надто дорого для України. Натомість один модуль на «зрілих» технологіях обійдеться приблизно в один мільярд доларів, що є більш реалістичною метою. Експерти підкреслюють важливість участі держави в успіху проекту, посилаючись на світовий досвід, зокрема на приклад TSMC. Держава може забезпечити держзамовлення та поліпшити конкурентоздатність фабрики. Модель фінансування та управління ще має бути визначена.

Груданов вважає, що в умовах браку часу для розробки власних технологій, найдоцільнішим варіантом є ліцензування вже існуючих технологій та залучення українських фахівців для їх розвитку.

Наступним кроком після публікації стратегії стане вдосконалення законодавства щодо виробництва напівпровідників, а також пошук стратегічних партнерів для реалізації планів з будівництва виробництв.

На DOU Day 2025 міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров анонсував, що «Дія» може стати технологічною платформою з комерційною моделлю і зайнятись забезпеченням послуг для бізнесу.