З початку війни в Україні у лютому 2022 року виникла нагальна потреба у надійному зв’язку для українських військових. Розповсюджені цивільні радіостанції, такі як Motorola, не призначались для військових завдань, а професійні рішення, як L3Harris, виявились занадто дорогими та обмеженими у доступності, оскільки надходили переважно як гуманітарна допомога.

В цьому контексті український стартап HIMERA вирішив розробити власну тактичну рацію, яка б поєднувала військові функціональні можливості з доступністю та масовістю. Використовуючи цивільні компоненти та власні технології, команда HIMERA створила продукт, який зацікавив як українських військових, так і іноземні фірми, зокрема Дослідницьку лабораторію ВПС США.

Ідея створення стартапу виникла у відповідь на потребу армії у надійних засобах зв’язку. В умовах дефіциту рацій волонтери і військові купували все, що було в наявності — від бюджетних Baofeng до дорожчих Motorola і Hytera.

Однак усі ці пристрої мали два істотні недоліки: по-перше, вони були цивільними і не призначались для бою, що робило їх вразливими до глушіння і перехоплення сигналу.

По-друге, для шифрування зв’язку за стандартом AES-256 необхідно було купувати ліцензію, що значно ускладнювало їх використання. AES-256 вважається найпотужнішим стандартом захисту, зламати який практично неможливо.

Про потребу у військових раціях звернув увагу Олексій Олійник, який у 2022 році став частиною тероборони і запропонував заснувати HIMERA.

До команди він залучив Мішу Рудомінського, який раніше працював над космічним стартапом Promin Aerospace.

Головною проблемою при запуску проєкту став брак досвіду у виробництві військових технологій.

Команда, що складалась з 5-6 осіб, раніше займалася лише цивільними проектами у сфері електроніки. Тому перед початком розробки рації вони активно вивчали потреби військових, щоб зрозуміти, які функції є критично важливими на передовій.

«Ми розпочали з базового рівня, запитуючи всіх знайомих у війську, щоб створити не просто пристрій, а систему, адаптовану до реалій фронту», — розповідає Рудомінський.

На початку команда працювала на волонтерських засадах, вдень і вночі, використовуючи доступні компоненти і власне програмне забезпечення, що дозволяло знизити вартість та підвищити гнучкість процесу.

«Кожен вклав те, що міг», — зазначає Рудомінський. Однак брак досвіду створив певні труднощі, виникали помилки та непорозуміння з військовими.

Перші досягнення

Перший продукт компанії — рація HIMERA G1 — була представлена в квітні 2023 року.

G1 стала нішевою рацією, вартістю 4000 грн, призначеною для використання невеликими підрозділами, такими як розвідники та оператори БПЛА, з максимальною чисельністю до взводу.

Хоча мала потужність сигналу не дозволяла ефективно працювати на відстані понад 200 метрів, батареї вистачало до 4 днів роботи.

Розробка також передбачала можливість швидкої зміни частот, що дозволяло уникати перехоплення сигналів ворожими системами.

Крім того, HIMERA G1 забезпечувала шифрування за стандартом AES-256 для високого рівня захисту даних.

Перша партія продажів для військових і волонтерів дозволила компанії розвивати проєкт далі.

«Ми стали працювати цілодобово і почали розвиватись», — говорить Рудомінський.

Літом 2023 року HIMERA представила нову функцію MESH, яка дозволила створювати мережу, використовуючи кожну рацію як ретранслятор.

Таким чином, два військових можуть з’єднатися, використовуючи проміжну рацію на відстані до 400 метрів, що значно покращує зв’язок.

Завдяки цій технології у серпні 2025 року військові змогли забезпечити зв’язок на відстані до 45 км.

Цей випадок, хоч і був неординарним через дії ворога, демонструє потенціал технології MESH.

Окрім того, HIMERA інтегрувала G1 із платформою ComBat Vision, дозволяючи використовувати рації як локальну мережу для передачі тактичних даних на планшети і телефони без інтернету.

На IT Arena у квітні 2023 року HIMERA здобула перше місце серед стартапів у сфері оборонних технологій і отримала грант у $10 тисяч.

Розширення компанії

На початку 2024 року стартап залучив нових інвесторів, включаючи Freedom Fund VC і Львівську клубу United Angels Network, загалом зібравши $1,9 млн.

«Ми тримаємось на плаву завдяки продажам і інвестиціям, які в основному йдуть на дослідження і розробки», — коментує Рудомінський.

З новими інвестиціями HIMERA представила нові моделі — HIMERA G1 PRO та G1 PRO L, які зберегли всі основні функції попередника, але забезпечили покращену потужність і якість звуку, можливість підключення до інтернету, передачу текстів і GPS-координат, а також сертифікацію IP68, що дозволяє використовувати рацію в умовах з високою вологістю та пилом.

З покращенням функціональності зросла і вартість: HIMERA G1 PRO на 2025 рік коштує 15 тисяч гривень.

Щоб подолати обмеження з дальністю зв’язку, HIMERA розробила мобільні ретранслятори B1 та R1, а також подовжувач E1 для інтернету.

B1 виконує функцію простого ретранслятора, тоді як R1 підтримує IP-з’єднання для передачі викликів через інтернет.

Ці пристрої розширюють площу покриття зв’язку у зонах конфлікту, де інфраструктура пошкоджена, дозволяючи організовувати зв’язок на рівні батальйону або бригади.

Невисока вартість ретранслятора B1 (4920 грн) дозволяє використовувати його навіть у разі потреби на одноразовій основі.

«Ми прагнемо надати військовим повний комплект інструментів для успішного виконання завдань. Є ситуації, де Motorola показує себе добре, але бувають моменти, коли наші рішення стають оптимальними», — підкреслює Валерій Кулик, керівник відділу продуктів.

Прикладом застосування систем HIMERA стала 13-та бригада НГУ “Хартія”, що використовувала ретранслятори B1 та R1 для забезпечення зв’язку в важкодоступних умовах.

У 2025 році G1 PRO інтегрували з українською системою ситуаційної обізнаності “Кропива”, дозволяючи формувати тактичну мережу з можливістю підключення до Android-планшетів для обміну даними.

Оновлення пристроїв

У серпні HIMERA анонсувала оновлення HIMERA 2.0, що збільшило дальність і якість зв’язку, знизило рівень шуму та розширило функціональність, пов’язану з ретрансляторами.

Також був запущений новий мобільний додаток HIMERA для управління радіостанціями та ретрансляторами з смартфона.

З моменту заснування HIMERA випустила понад 7000 рацій, які зацікавили не лише українських користувачів, але й зарубіжних.

У березні 2024 року було оголошено, що Дослідницька лабораторія Повітряних Сил США замовила радіостанції HIMERA для тестування.

У квітні відбулося партнерство з американською компанією Reticulate Micro для поширення продуктів HIMERA у США та інших країнах.

У 2025 році HIMERA уклала угоду з канадською компанією Quantropi для інтеграції квантово захищеного шифрування у свої продукти.

У травні пройшли успішні польові випробування з естонською теробороною, де протестували різні формати зв’язку.

Навіть російська сторона зацікавилася розробками HIMERA, ініціювавши пошук трофейних рацій для вивчення.

Незважаючи на зовнішній інтерес, продукти компанії залишаються нішевими, головним чином закуповуються військовими підрозділами та волонтерами, зосередженими на спецопераціях.

У Міністерстві оборони поки не було замовлень від компанії, що пов’язано з бюрократичними перепонами.

«Ми пропонуємо реальні рішення, але досі вважається, що основною рацією повинна бути Motorola», — коментує Рудомінський.

Складність у отриманні державних замовлень полягає в тому, що на засоби зв’язку не поширюються спрощені механізми закупівель, що ускладнює процес.

Різниця у потребах військових — від рядових до командування — також ускладнює процес ухвалення рішень. HIMERA зараз має спеціалістів, які займаються бюрократичною стороною цього питання.

Компанія пройшла сертифікацію Держспецзв’язку, підтвердивши відповідність стандартам шифрування, і тепер здатна виробляти до 100 тисяч рацій на рік, хоча наразі випускає близько тисячі одиниць.

Компания активно співпрацює з військовими для вдосконалення системи зв’язку, враховуючи їхні потреби, і працює над новими інноваціями, включаючи тестування ретрансляторів з аеростатами.

У липні HIMERA оголосила про партнерство з компанією Tencore, розробляючи системи зв’язку для наземного роботизованого комплексу TerMIT і відкриваючи можливості для співпраці з іншими виробниками, що працюють на потреби українського війська.

Рудомінський зазначає, що команда налаштована на подальший розвиток в Україні:

«Нам тут комфортно, ми вдома, але з часом плануємо вийти на міжнародні ринки».