Bunq оскаржила цей штраф, який був накладений De Nederlandsche Bank (DNB) після перевірки, що охоплює період з січня 2021 року до травня 2022 року.

Перевірка дотримання bunq Закону про протидію відмиванню грошей і фінансуванню тероризму (Wwft) виявила, що нео-банк “недостатньо реагував на сигнали для моніторингу транзакцій”.

Внаслідок цього можливі фінансові правопорушення не були досліджені належним чином, якщо взагалі. Крім того, bunq не змогла пояснити, чому транзакції з подібними характеристиками були відправлені до Фінансової розвідки в одному випадку, а в іншому – ні, зазначає DNB.

Цей штраф був накладений через серйозність порушень, зауважують в центральному банку. Протягом 2018-2023 років було проведено кілька перевірок, які виявили проблеми з дотриманням Wwft, що призвело до вжиття заходів, включаючи накладення штрафу.

Проте, за словами DNB, “це не призвело до стійкого дотримання” норм і достатнього прогресу, що й стало причиною для накладення останнього “покарання”.

Представник bunq заявив: “Ми дуже серйозно ставимося до своєї ролі як процесора транзакцій. Ми використовуємо найсучасніші технології і постійно зміцнюємо наші системи – серед іншого, у відповідь на ці 4 випадки з 2021-2022 років. Тим не менш, ми не погоджуємося з рішенням DNB і офіційно оскаржили його”.

На початку цього року міністр фінансів Нідерландів Еелко Хейнен звернувся до парламенту з питанням про поточний підхід країни до протидії відмиванню грошей та запропонував новий план на основі оцінки ризиків.