Google оголосила про амбітний проєкт під назвою “Project Suncatcher”, спрямований на вирішення проблеми нестачі ресурсів для енергоємних дата-центрів. Компанія розглядає можливість розміщення своїх штучних інтелектуальних чипів на сонячних супутниках в космосі, що дозволить використовувати безмежний ресурс чистої енергії.

Завдяки цьому проєкту Google сподівається створити бази даних у космосі, які зможуть працювати цілодобово на сонячній енергії. Це може стати вагомим кроком у скороченні викидів вуглецю, що спричинені традиційними дата-центрами на Землі, а також допоможе знизити зростаючі витрати на електроенергію.

Що відомо про Project Suncatcher

Як зазначив Травіс Білс, старший директор Google з програм штучного інтелекту, “в майбутньому космос може стати найкращим місцем для масштабування обчислювальних потужностей штучного інтелекту”. У блозі компанії, а також у попередній науковій статті, Google поділилась своїми досягненнями у цьому напрямку.

Однак реалізація “Project Suncatcher” зіткнеться з певними викликами. Компанія планує обладнати супутники спеціальними чіпами Tensor Processing Units (TPUs), які, за інформацією Google, можуть бути вісім разів ефективнішими за аналогічні сонячні панелі на Землі. Проте, критично важливою залишається проблема забезпечення швидкісного зв’язку між супутниками, адже для конкуренції з наземними дата-центрами необхідно забезпечити передачу даних на десятки терабітів за секунду.

Також Google мусить знайти рішення для захисту TPUs від підвищеного рівня радіації в космосі. Компанія вже провела тестування своїх чіпів Trillium на стійкість до радіаційного опромінення, підтвердивши, що здатні витримувати еквівалентний дози за п’ятирічну місію без постійних збоїв.

Хоча вартість запуску TPUs у космос наразі є високою, результати внутрішнього аналізу Google показують, що вартість експлуатації космічного дата-центру може стати порівнянною з аналогічним об’єктом на Землі до середини 2030-х років. Для тестування своїх технологій компанія планує спільну місію з Planet, у рамках якої до 2027 року будуть виведені на орбіту кілька прототипів супутників.

“Project Suncatcher” може стати важливим кроком у напрямку інтеграції новітніх технологій штучного інтелекту в космічну інфраструктуру, відкриваючи нові можливості для розвитку екологічно чистих обчислювальних потужностей.